Інформація про ЛЬвів

Львів, місто на заході України, адм. центр Львівської обл. Нас. 724,3 тис. чол. (2019; 725,2 тис. чол. в 2001; 786,9 тис. чол. в 1989; 553,5 тис. чол. в 1970; 410,7 тис. чол. в 1959; 170,2 тис. чол. в 1900). Утворює агломерацію з населенням ОК. 1,23 млн.чол. розташований в Передкарпатті, на межиріччі Західного Бугу і Дністра. Великий вузол автомобільних (8 магістралей, будується кільцева автомагістраль) і залізних (7 ліній) доріг. Міжнар. аеропорт ім. Данила Галицького (Скнилів; 1929; за 6 км на північний захід від центру міста; 2,2 млн. пасажирів у 2019, 3-тє місце в країні після двох аеропортів Києва).

Історія Львова.

Давньоруське поселення на місці Львова існувало в кін. 11 – 12 ст. Вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1256. З приводу його заснування існують дві головні точки зору. На думку одних дослідників, Львів заснований Галицьким кн. Данилом Романовичем і названий на честь його сина кн. Льва Даниловича, на думку інших – самим Львом Даниловичем. В результаті походу ординського воєначальника Бурундая 1259-60 оборонні споруди Львова були зруйновані. Незабаром місто знову був укріплений, в 1272 Лев Данилович переніс туди столицю Галицького князівства. Взимку 1287/88 витримав двотижневу облогу ординських військ хана Телебуги. У 13-14 ст.великий торгово-ремісничий центр. У 1340 польські війська зайняли місто, проте в результаті виступу галицьких бояр на чолі з перемишльським воєводою Д.Детько місто було звільнено. У 1349 завойований польським королем Казимиром III Великим. У 1356 отримав Магдебурзьке право. У 1370-87 перебував під владою Угорщини, в 1387 знову відійшов до Польщі.

У 1370 – х рр.на місці старої фортеці побудована кам'яна фортеця-Високий замок; в останній третині 14-15 ст. зведений низький замок (згорів в 1565, розібраний на поч. 19 ст.). В сер. 1430 – х рр. - 1772 центр Руського воєводства. У 2-й пол. 15 ст. Львів на деякий час втратив колишнє торгове значення. У 1527 місто постраждало від спустошливої пожежі. У 16 ст. для захисту православ'я в умовах католицького панування у Львові виникли православні братства, найбільше з яких-Успенське (Статут 1586, діяло до 1788, з 1592 ставропігійне), при ньому в 1586 заснована школа (з викладанням українською, грецькою та латинською мовами). У 2-й пол. 16 в. торгове значення міста знову зросла (йшла торгівля різними товарами з країн Сходу, Валахії, Священної Римської імперії, Англії, Нідерландів, Російської держави). Розвивалися швейне, гончарне, ковальське, Бондарне та інші ремесла (в 1627-33 цехи об'єднували ОК.500 майстрів більше 50 різних спеціальностей). У 1608 заснована Єзуїтська колегія.

В ході Визвольної війни українського і білоруського народів 1648-54 в 1648 був обложений військами під команд. Б. М. Хмельницького (з міста був узятий грошовий викуп), пізніше – російськими військами за підтримки українських козаків в 1655 під час російсько-польської війни 1654-67, але взятий не був. В результаті постійних військових дій багато торгових шляхів виявилися перерізані, і економіка міста занепала. У 1672 витримав облогу турецьких військ султана Мехмеда IV. Під час Північної війни 1700-21 Львів у 1704 захоплений і розорений шведськими військами. По 1-му розділу Речі Посполитої (1772) відійшов до Австрії. У 1772-1918 адм. центр Королівства Галичини і Лодомерії. У 1772-1914, 1915-1918 носив назву Лемберг. 1-3.11. 1848 у Львові відбулося повстання городян, придушене австрійськими військами. У 1852-54 навколо міста побудовані укріплення Т.зв. Цитаделі (вдосконалені в 1888, 1912-14). В сер. 19 ст. пов'язаний ж. - д. лініями з Перемишлем (1861), Чернівцями (1866), Підволочиськом (1871). У 2-й пол. 19-поч. 20 ст. Львів-найважливіший центр діяльності української інтелігенції на території Австро-Угорщини. З 1893 у Львові діяло Наукове товариство ім. Шевченка (у 1897-1913 його пред. - М. С. Грушевський).

У 1899 в місті створена Українська національно-демократична партія. У 1901-39 у Львові діяло ТОВАРИСТВО для підтримки польської науки (з 1920 Наукове товариство у Львові). Під час 1-ї світової війни 21.8(3.9).1914 місто зайняте російськими військами в результаті Галицької операції 1914. Центр Львівської губернії (1914-15) та тимчасового військового генерал-губернаторства Галичини (1914-15). 9(22).6.1915 місто залишене російською армією в результаті прориву 1915 австро-німецьких військ. У листопаді 1918 столиця Західноукраїнської Народної Республіки. 21.11.1918 взятий польськими військами. У 1918-39 у складі Польщі, в 1920-39 центр Львівського воєводства. Під час радянсько-польської війни 1920 в ході Львівської операції 1920 частини Робітничо-Селянської Червоної Армії дійшли до околиць Львова, але наблизитися впритул до міста не змогли. У 1939 увійшов до складу СРСР (см.радянсько-німецькі договори 1939). З того ж року центр Львівської області УРСР (з 1991), з 2020 одночасно районний центр. У Велику Вітчизняну війну, 30.6.1941, окупований німецькими військами. В кін. 1943 – нач. 1944 ряд операцій у місті провів сов. розвідник Н. В. Кузнєцов. Звільнений 27.7.1944 Червоною Армією в ході Львівсько-Сандомирської операції. З сер. 1980-х рр. один з центрів укр. нац. руху.

Архітектура Львова

Ранні пам'ятки архітектури Львова збереглися в руїнах (Високий замок, 1370-ті рр.) і в перебудованому вигляді (костели Марії Сніжної та Св.Іоанна Хрестителя, обидва 13-14 ст., перебудовані в кін. 19 ст.) або у фрагментах, включених в пізніші споруди (ц. Св. Миколая, 1264-1340, верхня частина 17-18 ст.; ц. Св.Параскеви П'ятниці, апсида і нижня частина стін кін. 14 ст., осн. частина-1643-45; іконостас 1640-х рр., розписи кін. 18 ст.). Старе місто біля підніжжя пагорба зберігає СР. - століття. планування з прямокутною мережею вулиць; в її центрі – квадратна ринкова пл. з комплексом житлових будівель в дусі пізнього Ренесансу (будинок Корнякта з аркадной Галереєю внутр. двору і рустованим фасадом, 1580, арх. П. Барбон; "Чорна кам'яниця» з" діамантовим рустом " фасаду, остання четв. 16 ст., 4-й поверх і аттик – 1844; з 1929 розміщується експозиція історич. музею, заснований в 1893), бароковим палацом Любомирських (1695, перебудований в 1760), Ратушею в стилі класицизму (1827-35, архітектори Ю. Маркль, Ф. Трешер, перебудована), по кутах якої розміщені фонтани зі статуями (1793, скульптор Х. Вітвер).

 Львів. Капела Боїмів. 1609–17.

В центр. частині Львова збереглися значні пам'ятки зодчества різних стилів: готич. катедральний католич. собор Успіння Пресвятої Богородиці (1360-1493, зодчі П. Штехер, Н. Гонзаго, М. Грім, А. Рабіш, Х. Блехер; верх дзвіниці – 1760-78; розпису і вівтарі останньої третини 18 ст., вітражі кін. 19-поч. 20 ст.) з розташованими поруч капелами (усипальницями) в ренесансному стилі – Боїмів (1609-17; скульптура фасаду – ОК.1621) і Кампіанов (1609-29, архітектори П. Домініці, в. Капінос), арм. собор Успіння Пресвятої Богородиці (первісне ядро-1363-70, зодчий Дорінг; пд. аркада 1437, неоготич. зап. фасад 1908; бароковий інтер'єр 1723-26, фрагменти фресок кін. 15-16 ст.; надгробки 14-18 ст.; дзвіниця 1571), ц.Св. Онуфрія (1550, перебудови кін. 17-поч. 20 ст.; дзвіниця 1681-1822; в 1583 в огорожі храму похований Іван Федоров), гір. арсенал (1554-56, вежа і стіни 1-го поверху-14 ст.; з 1981 музей «Арсенал»), Порохова вежа (1554-56), залишки синагоги «Золота троянда» (1582); ренесансний комплекс споруд Успенського православного братства-Успенська ц. (1591-1629, Домініці, Капінос, а. прихильний;іконостас кін. 18 ст.; Вітражі 1929-30), дзвіниця (т.зв. вежа Корнякта; 1572-1578, П. Барбон; верх кін. 17 ст., реставрована ОК.1780), каплиця трьох святителів (1578-91, відновлена після пожежі 1661); костели бенедиктинок (1597-1616, відновлений в 1623-27), Св. Лазаря (1620-40); комплекс монастиря кармелітів (17 – поч. 20 ст.).

 
Львів. Дзвіниця Успенського православного братства (так звана вежа Корнякта; 1572-78, архітектор П.Барбон) і костел домініканців (1749-64, архітектор М. Урбанік). Фото Д. В. Соловйова

Серед пам'ятників у стилі бароко: костели бернардинів (1600-30, архітектори П. Домініці, а.прихильний; розписи 1738-40), Св. Марії Магдалини (1600-35, перебудований в 1784; нині Будинок органної та камерної музики), єзуїтський Святих Петра і Павла (1610-30, Дж. Бріано; інтер'єр сер. 18 ст.), паулінов (нині Ц. Святих Петра і Павла, 1668, перебудований), кларисок (поч. 18 ст.), тринітаріїв (1703-31, перебудований в уніатську Преображенську ц. в 1878-98, арх. С. Гавришкевич), францисканців( 1708), Св. Антонія (1718), сакраменток (1718-43), Св. Мартіна (1736-53), Св. Миколая (1739-45, арх. Ф. Плациди), домініканців (1749-64, арх. М. Урбанік; надгробок гр. Ю. Дунін-Борковський-1816, скульптор б. Торвальдсен; нині храм Пресвятої Євхаристії Укр. греко-католич. Церкви, Малий органний зал), Королівський арсенал (1639-46, арх. П. Гродзицький), дзвіниця ц. Св. Духа (1729), собор Св. Юра і Палац греко-католич. митрополитів (1744-70, архітектори б.Меретин, С. К. Фессінгер; різьблений декор – 1768-70, Майстер і. Пінзель). У стилі класицизму: Палац Дідушицьких (кін. 18 ст., перебудований в 1830-і рр., арх. В. Равський), житлові будинки кін. 18-1-й пол. 19 ст.

•  
  Львів. Собор Святого Юра. 1744–70. Фото Д. В. Соловйова

З 2-ї пол. 19 ст. Львів забудовувався парадними будівлями в дусі еклектизму: політехніч. школа (нині Гол. корпус нац. ун-ту "Львівська політехніка", 1872-77, арх. Ю. О. Захаревич; панно в інтер'єрі – 1880-і рр.., під рук. Я. Матейки), Галицький сейм (нині Гол.корпус Львівського національного університету ім. І. Франко; 1877-81, арх. Ю. Гохбергер; розписи г. Рудковського), ц.Св. Георгія Побідоносця в романо-візантійському стилі (1897-1901, в. Равський), споруди в стилі модерн арх. А. О. Лушпинського (Муз. Ін-т, 1914-16, і ін.), неоготич. костел Св.Єлизавети (1908-12, арх. Т. Талевський; нині уніатська Ц.Святих Ольги і Єлизавети). Центр міста включений до Списку Всесвітньої спадщини.

У 1920-30-і рр.зводилися будівлі в стилях неокласицизму (поштамт, 1921-1922, архітектори т. Бальдвін-Рамулт, Е. Черевінський; Палац Бєльських, 1923, арх. І. м. Багенський), у формах укр. дерев. зодчества (будинок освіти, 1927-28, арх. Є. В. Нагорний). В сов. час за генеральним планом будівництва та реконструкції Львова (1956, Скоригований у 1966, арх. А.в. Барабаш та ін.) велося інтенсивне житлове та громадське життя. будівництво: Палац Культури ім. Ю. а. Гагаріна (1961, арх. Л. Д. Нівіна), навчальні корпуси та гуртожиток політехніч. Ін-ту (1964-72), цирк, готель «Львів» (обидва 1969), вирахує. центр (1969, арх. М. Д. Вендзилович), Музей історії військ Прикарпатського воєн. округу (1965, нині Військово-історичний музей 58-го Будинку офіцерів). У 1990-2000-і рр. зведені: ц. Св.Георгія Побідоносця, Львівський палац мистецтв (виставковий комплекс; 1996). Православний Спасо-Преображенський жіночий мон. (2003).

Пам'ятники: а. Міцкевичу (1889, встановлений в 1905, скульптори а.л. Попель, м. і. Паращук), І. я. Франку (1964, скульптор В. М. Борисенко та ін.), В. С. Стефанику (1971, скульптор В. і. Сколоздра), Івану Федорову (1977, скульптори Борисенко, В. М. Подільський), Т. Г. Шевченко (1992-95, скульптори В. і А. Сухорські) та ін.; комплекс кладовища сов. воїнів «Пагорб Слави» (1946-58, арх. А. в. Натальченко та ін., скульптор М. Г. Лисенко та ін.) та ін.

Центри науки і культури

Львів-великий центр науки, освіти і культури України. У місті знаходяться св. 50 н. - і. установ, в т.ч. ін-ти НАН України: біології клітини, екології Карпат, прикладних проблем механіки і математики ім. Я. с.Підстригача, народознавства [у його складі Музей етнографії та худож. промислу (1951), створений на основі колекцій гір. пром. музею (заснований в 1874) і Культурно-історич. музею при Науч. об-ві ім. Шевченка (засноване в 1895) в 1874-91], українознавства ім. І. Крип'якевича, регіональних досліджень, геології та геохімії горючих копалин, фізико-механіч. Ін-т ім. Г. в. Карпенко, фізики конденсованих систем, Львівський центр Ін-ту Косміч. досліджень (1996), Львівська нац. науч. б-ка ім. В.Стефаника (1940, найбільша б-ка України, св. 7 млн. ОД. хр.; в будівлі "Оссолінеум", 1826-44, архітектори П. Нобіле, Ю.Бем), держ. природознавч. музей (1870) та ін вузи: Львівський нац. ун-т ім. І. Франко (1661), Львівський нац. мед. ун-т ім. Д. Галицького (заснований в 1784 як мед. Ф-т Львівського ун - ту, з 1939 самост. вуз, суч. статус з 2003), Львівська нац. академія ветеринарної медицини (1784), Львівський торгово-економіч. університет (1817, суч. назва з 2016), Нац. ун-т «Львівська політехніка» (1816, суч. назва і статус з 2000), Львівський нац. аграрний ун-т (1856, суч. назва і статус з 2008), Нац. лесотехнич. ун-т України (1874, суч. назва і статус з 2005), Укр. католич. ун-т (заснований в 1929 як Львівська богословська академія, в 1945 закрита; знову відкрита в 1994, суч. статус з 2002), Укр. академія друку (1930, суч. назва і статус з 1994), Львівська нац. муза. академія ім. М. в. Лисенко (заснована в 1939 на базі 3 існуючих раніше навчальних закладів, до 1992 конс., з 2007 суч. назв.), Львівська нац. академія мистецтв (1946, суч. назва і статус з 2004), Львівський держ.ун-т фізич. культури (1946) та ін. Ок. 400 бібліотек, в т. ч.Науч. Б-ка Львівського нац. ун-ту (1608), міська б-ка ім. Лесі Українки, обласні бібліотеки: дитяча, юнацька, науково-медична, науково-педагогічна; бібліотеки вузів та ін. музеї: Нац. музей ім. А. Шептицького (заснований митр. Андрієм Шептицьким у 1905 як Церковний музей, назв. і статус неодноразово змінювалися, суч. назв. з 2005; твори преім. із західних областей України, в т.ч. іконопис 14-18 ст., пор.-століття. стародруки і рукописи 11-16 ст.), аптека-музей» Під чорним орлом " (1966; аптека заснована в 1735), нар. архітектури та побуту "Шевченківський гай" [1971; дерев. Архітектура західних областей України, в т. ч. церкви-Св. Миколая з С.Кривка (1763), Св. Трійці з м. Чернівці (1774), святих Володимира і Ольги рівноапостольних з С. Котань (Польща, 1831), Арх. Михаїла з С. Тисовець (1863)], історії релігії (1973; в келіях монастиря домініканців, 1556-1621, перебудовані у 2-й пол. 18 ст.), древніх графічних технік, гір. музей суч. Львівського позов - ва; Львівська картинна галерея. Меморіальні музеї: м. с. Грушевського, С. а. Крушельницької, С. Ф. Людкевича, А. Х. Новаковського, І. я. Франка та ін.

Театри: Львівський театр опери та балету, Нац. академічний укр. драматичний театр ім. М. Заньковецької (1944, в будівлі 1836-42, архітектори л.Піхль, і. Зальцман), ляльковий (1946), Молодіжний театр ім. Леся Курбаса (1988) та ін Цирк (1969). Щорічно проводиться міжнар. театральний фестиваль»Золотий лев".

Львів-один з найстаріших центрів муз. культури Сх. Європи; на поч.15 ст. тут існував гор. муза. цех з інструментальною капелою. У 1586 при православному Львівському Успенському братстві створена школа, де навчали музиці. З 1776 функціонував Імператорсько-Королівський привілейований театр з постійною ньому. оперною трупою (існувала до 1872, у 1809 – 1920-х рр. оперна трупа); оркестр театру виступав у концертах. У 1796 проходили публічні концерти «музичної академії», відкритої Ю. Ельснером, в 1811-13 – публічні концерти під кер. К. Липиньского. У 1826-29 існували товариство і співочий Ін-т Св. Цецилії, засновані Ф.К. В. Моцартом (молодший син В. А. Моцарта). У 1838 утворено Галицьке муз. про-Під з муз. школою (з 1854 конс.), в 1919 перейменоване в польське муз. (до 1939). У 1864 відкрився Укр. проф. муз.- драматич. театр. У 2-й пол. 19-поч. 20 ст. виникли: укр. хорові товариства - "Торбан «(1870),» Боян «(1890),» Бандурист" (1905) та ін.; приватні муз. навчальні заклади-Ін-т а. Нементовської (з 1931 конс. він. К. Шимановського, існувала до 1939), школа ім. І. Я. Падеревського (1919). У 1893 створено Союз муз. і співочих товариств польських і російських. У 1902 заснована філармонія, в 1903 – укр. Союз співочих і муз. товариств (з 1907 Муз. товариство ім. М. В. Лисенко). У 1903 заснований Вищий муз. Ін-т (з 1912 ім. М. в. Лисенко), що самостійно існував до 1939. Нині функціонують: у складі Львівської обласної філармонії ім. С. Ф. Людкевича (заснована в 1939 як Держ. філармонія) – Симфонич. оркестр (1933), хорова капела «Трембіта» (1939), камерний оркестр «Віртуози Львова» (1994), квартет бандуристок «Львів'янки» (2000), ансамбль солістів «19-й клас» (1992), ансамбль «Високий замок» (1997); ін муз. колективи-камерні оркестри "Академія «(1959) і» Леополіс«, держ.хорова чоловіча капела» Дударик «(1971), духовий оркестр» Галицькі сурми «(2003), камерний хор»Глорія". Русий. культурний центр (1996-2017). Основні концертні майданчики: филармонич. зал ім. С. Ф. Людкевича, зал Нац. муза. Академії. Міжнар. фестивалі: муз. позов-ва "Віртуози" (заснований в 1981 як Всесоюзний), суч. музики " Контрасти» (1995), диригентського позов-ва пам'яті Н. Ф.Колесси (2003), органної музики «діапазон» (2007), фольклорний «Етновир» (2008), камерної музики «Квартет ім. К. Шимановського та друзі " (2008); джазові – «Jazz Bez» (2000), Leopolis Jazz Fest (2011) та «Флюгери Львова» (2003).

Спорт у Львові

У Львові відбулися перші на території сучасної України футбольний (1894), хокейний (1905) та Ватерпольний (1914) матчі. Футбольний клуб» Погонь " (1904-39, до 1907 – КГС) – 4-разовий чемпіон (1922, 1923, 1925, 1926) і 3-разовий срібний призер (1932, 1933, 1935) чемпіонату Польщі з футболу. У 1931 у Львові відбувся 1-й Конгрес Міжнар. Федерації стрільби з лука (ФІТА). У сер. - сент. 1931 року пройшов 1-й Чемпіонат світу та Європи зі стрільби з лука. На стадіоні "Україна» (у 1963-91 "Дружба"; ОК. 28 тис. місць) виступає футбольний клуб «Карпати» (заснований в 1963) – володар Кубка СРСР (1969; перший і єдиний в історії радянського футболу представник нижчого дивізіону в цій якості), бронзовий призер чемпіонату України (1997/98). У Прем'єр-лізі чемпіонату України (з сезону 2018/19) грає також команда «Львів» (2006), чиїм домашнім стадіоном є «Арена Львів» (відкрита в 2011; 34,9 тис.місць), яка приймала матчі чемпіонату Європи з футболу 2012. На стадіоні СКА (відкритий в 1967; 24 тис. місць) проводила свої матчі популярна команда Ска (Львів; також "Ска-Карпати"; 1949-89). Жіночий гандбольний клуб» Галичанка " (заснований у 1989) – 6-разовий чемпіон України (2015-20), багаторазовий призер чемпіонату. Чоловічий Ватерпольний клуб» Динамо " (1949) також 6 разів ставав чемпіоном країни (в період з 1995 по 2019) і багаторазово вигравав срібні та бронзові нагороди. Двічі (2018-19) вигравали першість країни волейболісти клубу «Барком-Кажані» (2009). Клуби з Л.неодноразово здобували перемогу в чемпіонаті України з футзалу (міні-футболу) – «енергія» (2001) в 2007, 2012 і 2016; «Тайм» (2000-11) в 2009-10. Найбільша крита арена міста-Палац спорту "Галичина" (відкрита в 1969; 1,6 тис.місць). Л. залишається одним з провідних шахових центрів України.

Господарство

Львів-найбільший економіч. центр Західної України. Основа гір. економіки-сфера послуг; її провідні сектори: транспорт і логістика, адміністративні (в т.ч. Корпоративне управління), фінансово-страхові та професійно-Ділові послуги, розробка і дистрибуція програмного забезпечення («SoftServe» та ін.), Освіта та охорона здоров'я, торгівля, рекреаційно-туристич. бізнес (включаючи готельне господарство та ресторанну справу). Львів-важливий пром. центр України. Провідні галузі-машинобудування (транспортне, електротехнічне та ін.), хімічна, легка і харчова пром-сть. Підприємства транспортного машинобудування « "Електротранс «(2011; трамваї, тролейбуси та електробуси),» Fujikura Automotive Ukraine Lviv" (Автозапчастини); заводи: бронетанковий (виробництво бронемашин та ремонт танків), локомотиворемонтний (у т. ч.випуск запчастин для залізничного транспорту) та авіаційно-ремонтний (обслуговування літаків МіГ). Автобусний завод (1945; продукція під маркою ЛАЗ) припинив існування у 2019. Электротехнич. продукцію випускають об'єднання» Іскра " (разл. види ламп-розжарювання, люмінесцентні, газорозрядні та ін.), заводи: ізоляторний,» Лорта «(радіоелектронна апаратура), телевізійний»Електрон". Приладобудування спеціалізується гол. чин. на произ-ве контрольно-виміряє. апаратури: приладобудівний завод (пром. автоматика), підприємства «Термоприлад " (прилади для вимірювання, контролю і регулювання температури та ін.), «Техноваги» (ваги, дозатори). Вироб-під верстатів( завод фрезерних верстатів), разл. машин і устаткування (для химич. захисту рослин та внесення рідких мінер. добрив, комунального господарства; автонавантажувачів, конвеєрного обладнання), інструментів (завод мистецтв. алмазів і алмазного інструменту).

Химич. пром-сть представлена виробництвом технічних і медичних газів і газових сумішей (химич. завод), лакофарбової продукції, пластмасових виробів та ін випуск швейних виробів, трикотажу, взуття. Серед підприємств харчової промисловості-кондитерська фабрика, жиркомбінат (маргарин, соуси), кавова фабрика, заводи: пивоварний, дріжджовий, лікеро – горілчаний, молочний. Діють склодзеркальний завод (в т.ч. ялинкові прикраси), Ювелірний завод; ви-муз. інструментів (»Трембіта"), меблів, будматеріалів.